неділя, 14 квітня 2013 р.

Москва - сонячна, агресивна і некомфортна


Так вже сталося що за останні кілька років я був кілька разів у відрядженні в Москві, але якось не вдавалося написати. Я від самого початку вирішив не писати про кілька речей. Про історію і політику - і так зрозуміло що в нас різні погляди на історію і їх не зміниш. Про різницю між Росією, Україною і Америкою - ця тема теж вже достатньо добре розкрита. Я вирішив просто написати і проаналізувати свої враження від кількох поїздок в сусідню державу, тобто її дефолт-сіті.



Все, що є описано нижче, є моєю суб'єктивною думкою і точно відрізняється від думок інших людей.



Скажу чесно - мені там не комфортно. Не те щоб дуже депресивно чи зле, просто не комфортно. Чим же саме? Спробую класифікувати.

1. Темп життя. Побудуй кар'єру в столиці. Добийся чогось щоб ввійти в перший мільйон серед 25 інших. Ти - ніхто. Метро пропускає за день сотні тисяч таких, як ти. Це відчувається в усьому.

2. Метро. Московське метро з постійним запахом мазуту, з постійною спекою всередині і протягами зовні.

3. Формальності і дрес коди. Так як ми тут працюємо з солідними компаніями, мінімальний дрес код - це брюки-сорочка-піджак-пальто-туфлі. Не те щоб я тільки в спортивних штанах почував себе комфортно, але дрес код мене стомлює.

4. Відстані. Від готелю до офісу в середньому година на дорогу в одну сторону. У Львові я з протилежного кінця місця на роботі за 12-18 хвилин.

5. Зміна температур. Вона постійно, вона всюди. В готелі взимку середня температура в кімнаті 27 градусів. На вулиці звичайно ж дубак зимою і спека літом. В метро спека. На виходах протяг.

6. Нагла прямота. Відчувається більше в повсякденному житті і менше в роботі - все ж ми працюємо з інтелігентними людьми. Зупиняється переповнений ліфт, відкриваються двері. Звідтам впевнений і знервований голос "не нажимайтє кнопку!".

7. Ще - тотальна заборона всього і всюди. Як приклад, почитайте вивіски в транспорті - розділ "клієнт\пасажир\... має право" займає 10%, решта це те що вам заборонено чи не дозволено. Офіси за кільканадцятьма пропусками і записами в журнали. Пропуск на сніданок по картках. Пропуск в ліфт в готелі через охорону.

8. Ще тут в готелі глючний вайфай, і повечеряти можна тільки в одному ресторані, де єдина повноцінна страва це "скоблянка", до речі дуже смачна, але приїдається.

9. З сувенірів додому можна було привозити хіба (матрьошки в топку) "ведмедики криволапі" фабрики "червоний жовтень", але вони вже є у Львові в Ашані.

10. Тотальні памятники вождям, війні, і т п, особливо в метро. No comments.













































































11. Постійне тикання. Для мене звично звертатись на "Ви" до молодших і одноліток, це як елемент поваги. Звичайно ж при тривалому спілкуванні переходимо на "ти" без проблем. Але коли мені сходу після знайомства "тикають" старші, молодші, я відповідно змушений адаптовуватися і "тикати" у відповідь. Я в системі :(.

Ось так. Не те щоб щось з того було поганим чи добрим, але мені так не комфортно, тому що це йде врозріз з моїм світом, звичками, і навіть можна сказати, певними цінностями.

Але не все так погано, є і речі позитивні.
1. До скоблянки є дуже смачне пиво, якось я не любив темне, але тут Kozel на висоті. Але я хочу себе обмежити тут трохи, тому відпадає.

2. В готелі офігенний сніданок типу шведського столу. Фета, помідори і маслини можна їсти цілий тиждень.

3. Бувають випадки, як цього разу, коли в Москві сонячно, а у Львові в цей час холодна мряка.


4. До Москви летіти менше 2х годин, прямим рейсом зі Львова.

5. Ньоки - прикольна шняжка. Типу як книдлики. Обовязково приготую. Чомусь саме в відрядженнях з'являються нові ідеї приготувати щось смачне.

Ще кілька фото на останок. З 5-ти днів відрядження я привіз аж 15 кадрів.



























5 коментарів:

  1. Цілком згідний зі всім, окрім спеки в метро, мені здавалось що метро цілий рік як печера зі сталою температурою, і досить комфортною.

    Взагалі колись мав шанс лишитись в Москві, їздив туди кожні 3 міс. але дуже радий що не лишився))), власне темп життя мене найбільше напрягав.

    ВідповістиВидалити
  2. Практически такие-же чувства и у меня к Ней. От себя добавлю:
    - У них до сих пор разрешено курить в помещениях (кафе и т.д.). Я с удивлением обнаружил, что уже успел отвыкнуть от этого здесь дома! Хотя... я просто наверное не очень люблю быть пассивным курильщиком.:)
    - Еще больший сюрприз для меня был это - хамство. Вот уж что постепенно уходит в нашей стране, тут похоже только все больше начинает проявляться. Я понимаю, понаехали тут и т.д., но... когда тетка в аэропорте на сканере орет на пожилых людей как на полных придурков...честно говоря хотелось ее тупо двинуть в челюсть при всех...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Про куріння якось вилетіло з голови. Хоч в офісах там зазвичай ннемає курилок, в кафешках знайти місця для некурців тяжко. Ще є епічна тьотка в метро перед ескалатором.

      Видалити
  3. Саша, в мене де-жа-вю, просто в точку з моїми переживаннями там! Якийсь постійний стрес там, нервозність і пришвидшене серцебиття.
    В Москві у мене якось посилюється і закріплюється враження, що я - невиправний провінціал, який вже ніколи не зможе жити в мегаполісі :)

    ВідповістиВидалити
  4. Про сувеніри дивно. Треба знати, що везти:) Я дружині а подарунок палехівську шкатулку привіз.

    ВідповістиВидалити