вівторок, 26 березня 2013 р.

Доломіти

Планування. Вирішили ми поїхати цього року на лижі в Європу, точніше в Італію. Чому в Італію - бо там дуже красиво, офігенно смачно, її не можна не любити. Ще восени на поїздку підписалося більше 10 людей, але з часом лишилося тільки 4-ро. Після новорічної поїздки в Прагу на авто ми вирішили не мучити Дорочку далекими переїздами (хоч дорогу вона переносить добре, але сидіти 2 дні в авто не надто корисно для дитини), тому розглядали варіанти або недалеко або авіа. Почали вже планувати варіант "Високі Татри", бо  там теж дуже красиво і ми там були колись ще молодими і неодруженими. А тут хтось запропонував варіант Wizair і ми передумали. Відпустка переносилась вже другий раз в зв'язку з виробничими потребами, відрядженнями і тому подібним. Вибрали дати коли переліт дешевший, купили квитки, підписали заяви на відпустку, забукали машинки і практично все готово.

Ми планували брати лижі на прокат на місці, але тут трапилася купа акцій по розпродажах, і ми все ж в останній день (якраз після снігопаду "Галя", що замів Львів 15 березня) закупилися власним лижнім обладунком (пункт 23), так як вже давно це планували зробити.



































Деякі тіпс енд трікс. Авто ми шукали на цілій купі сайтів (дуже гарно поради по ловкост подорожах розписані тут). В результаті зупинилися на бронюванні через сайт wizair - машинка класу Renaut Clio за 120 євро на 7 днів. В результаті це була отака Ford Fiesta.





Ми брали 2 авто, так як ми їхали з малюком, і тяжко було б синхронізуватися в поїздках на схили з одним авто. Двоє пар лиж плюс черевики і купа всього запаковується в один чохол. Головне щоб вага була в межах 32 кг (переважували тільки у Львові).



Наступні і досить важливі тіпси про зиму і прокатну машину будуть  далі.

Дорога. Після снігопаду якось погода почала налагоджуватися і літак нам не відмінили. Про переліт тільки ще скажу що аеропорт Тревізо це колгосп, і йти від літака нам прийшлося по дощі через кусок злітної смуги. Від аеропорту до прокату авто ще десь 500 метрів по дощу. Але це ніщо порівняно з фактом що якихось менше 2х годин польоту, ще година друга в аеропорту і ми вже їдемо в напрямку гір.

Ще коли ми брали машинки на прокаті, нам сказали що гума літня, і запитали чи не хочемо взяти ланцюжки на прокат за 40 євро. Ми подумали що якщо прийдеться то можна їх докупити десь по дорозі на заправках і рушили. Тим більше людей які пережили замети траси Київ-Чоп та снігопад "Галя" у Львові налякати тяжко. Дорога йшла по маршруту Тревізо - Тренто - Больцано - Кінцева (Pineiderhof). До Тренто дорога через гори, трохи сніжить, але дорога чиста. Від Тренто автобан на Інсбрук, по якому ніяких проблем не відчуваємо. По дорозі заїздимо пообідати, закупитися в супермаркет (що було стратегічно правильним, бо магазини в Італії працюють як правило з 9 до 12 ранку і з 15 до 17 пообіді, а в суботу і неділю взагалі закриті навіть в містах. Режим життя в Італії це взагалі окрема тема - лишається відкритим питання за рахунок чого вони виживають, якщо так мало працюють.)

Після з'їзду з автобану нам лишається десь 15 км дороги в гори. І тут нас чекав сюрприз. Мокрий сніг що нападав за вечір, примерз. На підйомах наша Фієста трішки рухалась, а Віталікова рухалась хіба що в інших напрямках - її постійно зносило або в бік або назад. Вертаємося на заправку (яка працює з 9 до 12 ранку!!!), вдивляємося в вітрину з ланцюгами по 80 євро і облизуємся. Трохи ще почухавши лід гумою, вирішуємо розділятися - ми на машині яка хоч якось гребе, їдемо поселятися і викликаємо підмогу. Ці 15 км я не забуду ніколи в житті. Ми місцями їхали з швидкістю 1 км на годину чи менше, місцями просто стояли, просили і благали машинку рухатися. Щоб уявити собі ситуацію - як правило з однієї сторони дороги скеля з іншої обрив (не переживайте, відгороджений. місцями). Якось так:




Головне в їзді на літній гумі на обледенілих підйомах (якщо хтось туди попреться) - не зупинятися, інакше рушити з місця дуже тяжко. Дорога порожня - за весь час ми зустріли одну чи дві машини. Було трошки некомфортно. Зате Дора ніби розуміла що ситуація пахне смаленим, і сиділа дуже тихенько, хоч і теж була стомлена. На останньому підйомі який ми подолали ми зупинилися - до місця призначення лишалося 2 кілометри.



Відступати нікуди. Тут до нас підїхали місцеві поліцаї і поцікавились як справи. Ми показали куди нам треба, вони показали нам напрямок, і поїхали далі. Навіть не запитавши про документи. Чому - можливо в них місія допомагати людям а не використовувати ситуацію проти людей. Так штрафу в кілька сот євро за літню гуму ми ніби уникнули. Наступний підйом був непосильним, але тут біля нас зупинилася дівчина на мінівені і (о диво, вона розмовляла англійською), запропонувала допомогу. Ми схопили рюкзаки з найважливішим, закрили машину і поїхали з нею. Нас чекали господарі, тепла квартира в горах, і тепле молочко для Дориної кашки. А син господарів Мартін вже був виїхав нас шукати. Була вже 11 година вечора. З ним зідзвонились, він повернувся і я поїхав з Мартіном на його гольфі з зимовою гумою і ланцюгами по наших друзів які чекали за 15 км. Близько півночі всі були в зборі, навіть захопили з собою продукти для вечері. Щоб оцінити гостинність господарів, можна тільки сказати, що Мартін встає в 5 ранку доглядати за фермою і потім йде на роботу.

Воно того варте! Ми поселилися в будиночку, господарі якого тримали невеличку ферму з кількох десятків корів, кількох кіз, кроликів, курей, двох котів і пса.



Вигляд з балкону прямо на могутні доломіти.
























А так вночі



Особливо раділа Дора - в неї була "кінята" (кімната), вона ж "spielzimmer", де було повно іграшок



А батьки раділи - свіжому альпійському молочку кожен день і незабутніх враженнях від краєвидів, катання на лижах і весело проведеному часу.
























Окремо про ферму - ми туди водили Дору дивитися на тваринок. Мені, вирісшому в селі, було цікаво бачити, наскільки ферма автоматизована. Хлопці накидали сіна коровам, повісили дійний апарат на корову і фейсбучать собі на своїх айфонах.



А ще, в будинку була дуже романтична сауна з свічками, музикою, купою ароматизаторів, яблучками і водою, за 5 євро з людини.

Про лижні спуски і краєвиди можна писати окремі історії. Це тяжко передати - це треба бачити і відчувати. Перші 2 дні було тяжко (відчувався брак підготовки). А потім почався кайф.

























































Що привернуло увагу. По перше, дуже мало бордерів. Якщо у нас (Буковель) їх вже майже стільки як лижників, то там їх явно менше 5%. Друге - народ не вимахується одягом і прибамбасами. В нас якась пошесть їздити з хвостами і ріжками на шоломах, а там такого немає. Можливо це німецька витримка і строгість впливає. Третє - висока культура катання і загальний рівень. Четверте - багато груп дітей які тренуються. Дуже гарно виглядають всі в однаковій формі, як курчатка. П'яте - черги - а що це таке?

























В останній день трохи сніжило і туманило, то ми трохи поїздили по окрузі і трохи пофотографували в тумані (пункт 10).


































Ця дорога літом закрита.





Якось так. Більше фоток буде згодом, зараз потроху всього, поки враження свіжі.

P.S. А ланцюги ми таки купили на другий день, але ні разу так і не використали. Словом тепер в нас є дві пари ланцюгів, продамо недорого.









18 коментарів:

  1. Давай давай пиши, цікаво як менеджили катання/доглядання за малою?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. я планувала кататися менше, у мене 3 роки перерва була, та і останній раз закінчила сезон травматично трошки тому вже з острахом відношуся то багатьох спусків. Як побачила ті гори то не могла пропустити жодного дня який ми планували кататися. Щодо бавити малу, то це було не сильно напряжно поки погодні умови були класні (4 дня було сонечко і +1), був гарний парк рядом біля підйомника з різними качельками, хатинками і т.д. В обід спала у візочку по 2 години і більше, хавчик з собою брала в машину, ще до вподоби малій були доріжки і ескалатори внизу які їдуть до підйомника шоб не нести лижі. І так день за днем проходив на свіжому повітрі без проблем (принаймні у нашому віці), а нам вдавалося по черзі покататися вдосталь. Звичайно що веселіше з кимось спускатися і підніматися, ну але у нас варіантів інших з малою не було. Вечері в spiel zimmer обовязково ;)))

      Видалити
  2. Кататися планували 80/20, тобто Наталя один чи два дні по пів дня, або один цілий, а вийшло 50/50, я катався 2-3 години потім Наталя. Інший член сім'ї в той час бавив малу. Могли б кататися і більше але нам було достатньо і того, тим більше що в нас було цілих 5 днів на каталку.

    ВідповістиВидалити
  3. Гарно написав,
    а ось ще хороший лінк про оренду авто (імхо, кращий ніж чебанівський): http://www.skodalub.ru/

    Про будиночок з краєвидом, взагалі нема слів! :)

    ВідповістиВидалити
  4. Який бюджет поїздки (без купівлі спорядження, суто переліт, оренда авто, проживання, катання)?

    ВідповістиВидалити
  5. сумарно все вийшло під 1к.є. для нас трьох (переліт і перевіз лиж та дітвака 300, житло 300, каталка 150, прокат авто 120, бензин 120, і ще десь 150 проїли)

    ВідповістиВидалити
  6. Ееееей! Літня гума і їхати на лижний курорт? Саша, ти явно перепрацював перед відпусткою :)

    А так то дуууже гарно поселились і я рада шо все ж це були Доломіти ;)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Передивився вчора ваші фотки, вже знайомі тепер місця. А в Італії практично всі дають в прокат авто на літній. Надіємося що набутий досвід комусь допоможе. Було дуже кльово.

      Видалити
  7. ми не акцентували уваги на літній гумі коли брали на прокат, бо прогнози були +5 і вище в тому селі де мали жити, а дороги там чистять як тільки сніг зявляється в повітрі, тому в разі чого планували докупити по дорозі.

    ВідповістиВидалити
  8. Питання по прокату авто: які вимоги щодо ліміту кредитної картки?

    ВідповістиВидалити
  9. Ми брали в Budget/Avis (виявляється це одна компанія) авто за 120 євро на тиждень, то нам ще заблокували додатково десь 120 доларів.

    ВідповістиВидалити
  10. Капці просто як красивезно!!!!!!!!!! Хоч я лиж боюсь але дуже дуже туди хочу! Я б просто по горам і по снігу ходила! Фотка де Дорочка сніг тачкою возить така атпадна! :-)

    ВідповістиВидалити
  11. Привіт, гарна поїздка, планую повторити ваш досвід і виникло пару орг. питань якщо можна.. :) -
    1. 32кг чохоло з спорядженням - то купувалося як окрема опція "перевезення спортивного спорядження" чи це підійшло під стандартне перевезення багажу?
    2. Як той чохол з з лижами помістився в фієсті, він же ж десь 170-180 в довжину? О_о

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. 1. Чохол з лижами на Wizzair це "Спортивне спорядження" яке купується окремо.
      2. Через складене одне заднє сидіння (на другому сиділа мала). Так, це досить великий чохол 180 см як мінімум.

      Видалити
    2. Ґречно дякую.. власне думав чи поміситься чохол в машині зі складеним кріслом, все-таки 180 см то трохи є..

      Видалити
  12. Casino Tycoon Casino Resort, Robinsonville, MS
    Find hotels, motels, 시흥 출장안마 and places to stay near Casino Tycoon Casino Resort in Robinsonville MS. MapYRO 경산 출장샵 Hotels. Compare reviews, 파주 출장마사지 find 충청남도 출장마사지 the best deal and discounts. 경주 출장샵

    ВідповістиВидалити