понеділок, 1 липня 2013 р.

Візові поневіряння законослухняних українців

Я – законослухняний громадянин. Закони, правила ПДР, правила паркування, і всякі людські норми стараюсь не порушувати, а тим більше – візові правила. В мене сумарно біля 2х десятків віз, з них 3 в США (1 з низ ще діюча), одна британська, десь десяток шенгенів, єгипти я не рахую.

Вирішили ми поновити свої шенгенки, по формату «закупівельний туризм», які якраз закінчуються в червні. Не те щоб дуже аж пекло мати ті візи, але шопінг візи отримати було досить просто, і повністю легально, і на півроку або рік. За 2 місяці до того якось записалися (реєструвались кожен окремо, двох система не пускала) в візовий центр. Навчені досвідом попередніх разів, були в повному екіпіруванні – «правильна» страховка, з всіма адресами і на окремих бланках, довідка з місця праці, анкети, свіжі фото. Збиралися подати документи десь за пів години-годину перед роботою. В результаті процедура зайняла 5 походів в візовий центр, відвідини консульства, паспортного столу, і купа нервів.

  1. Понеділок, 8:30. Візовий центр, похід №1. Після певного перебирання документів виявляється що фактура (чек) у нас без печатки, а тільки з підписом. Пропонують нам передати (як?) фактуру в ІКЕА - Краків і повернути в візовий центр на протязі максимум 2х днів. До речі показати нам такі правила нам так і не змогли, і нашим запевнянням що в нас було все ок минулого разу і без ніяких печаток не повірили. Питаємо, хто в них головний до кого жалітися, отримуємо адресу консульства на Франка. Розуміємо що дівчатка ці не винні і в них така робота, тому сваритися з ними не хочеться.
  2. Понеділок, 10:00. Консульство. Біля консульства черга майже як до приїзду Папи Римського на Сихові. Але,  діти рулять! Охоронці на питання як потрапити до консула, проводять нас в середину. Десь через пів години розказуємо історію тьоті-консулу, вона висловлює щире здивування і каже що все має бути ок, вона передзвонить в візовий центр, ідіть подавати документи. Але ще принесіть підтвердження «пер емейл».
  3. Понеділок, 11:30. Візовий центр, похід №2. Охоронцю кажемо що ми від консула і йдемо без всяких черг до віконця №2. Дора тим часом отримує другу кульку і другу жменю барбарисом від охоронців. Радіємо разом з дівчинкою з віконця №2, що все от так у нас вийшло швидко, але просить почекати, поки прийде підтвердження від консула. Через 30 хвилин чекання просимо дівчинку підняти дупу і самій подзвонити до консула і вияснити. Ще через 30 хвилин виясняють і кажуть що без емейла ми ніхто.
  4. Понеділок 13:00. Їдемо додому, рятуючи дитину від голоду і спраги. Шукаю на сайті ІКЕА якийсь контактний емейл – ніц. Є тільки форма для заповнення відгуків. Пишу в формі, що от така біда, не дають мені візи, пришліть мені підтвердження про таку то фактуру. Без особливої надії на результат планую ввечері передзвонити їм, і вже подумую про те, що емейл собі накатати то для айтішника напевно не так і складно.
  5. Понеділок, 19:00. О диво, приходить мені емейл від ІКЕА з факсом фактури, з печатками (!), в кольорі. Друкую і радію. ІКЕА рулить майже як діти!
  6. Вівторок, 9:00. Візовий центр, похід №3. Охоронцю кажемо що ми від консула і йдемо без всяких черг до віконця №2. Дора тим часом отримує вже третю кульку і третю жменю барбарисом від охоронців. Радіємо разом з дівчинкою з віконця №2, що все от так у нас вийшло. І тут хрусь. Дора вписана в паспорти обох батьків, але без фото. А польське консульство придумало собі правила, що діти від 1 року мають бути з фото в паспорті (звичайно ж, про це нікому не повідомляють особливо).
  7. Вівторок, 10:00. Паспортний стіл на Залізничній. Людей, на диво, майже немає. День прийомний. В середині черга людей на 20, ми якось протискаємось, проходимо в кабінет №2, нам швиденько вклеюють фото за символічні 270 грн, і кажуть чекати начальника. Начальник прийшов десь через пів години і швиденько нам Дору в паспорті пропечатав.
  8. Вівторок, 11:00. Візовий центр, похід №4. Охоронцю кажемо що ми від консула і йдемо без всяких черг до віконця №2. Дора тим часом отримує вже четверту кульку і нову жменю барбарисом від охоронців. Радіємо разом з дівчинкою з віконця №2, що все от так у нас вийшло швидко. Документи у нас приймають, але звертають увагу на те, що фактур у нас малувато. Стримуємо емоції і погоджуємось виправитись наступного разу.
  9. Вівторок, 16:00. Прийшов факс і для Нати, з ІКЕА Катовіце, яка рулить трохи повільніше ніж Краківська.
  10. Середа,10:00. Візовий центр, похід №5. Охоронцю кажу що я від консула і йду без всяких черг до віконця №2. Дора ти часом бавиться кульками з візового центру вдома. Документи наші вже подали в консульство, я запізнився.

Через тиждень ми отримуємо три новенькі візи на рік. От таке. 
До зустрічі, Європа.

2 коментарі:

  1. Ну і помучили вас. Фото від 1 року дійсно новина. Але ми зробили малому окремий документ, тому нас таке минуло. Робили 2-гу річну в травні. Теж казали що фактур замало, ніби-то треба мати по одній на кожну поїздку.

    ВідповістиВидалити