Берлін

Фотозвіт про поїздку до Берліну. Поїздку запланували давно, ще десь в жовтні, і вже майже були її скасували, але в останній момент все вийшло.

Отож, спакували гречку сало і самогон речі, і поїхали тестувати Грушівський кордон і токінівський ширік дивитися найбільшу країну Євросоюзу, тобто в основному її столицю.


Загальні враження про Німеччину і Берлін: німці святкують дуже активно і голосно, на машинах ганяють швидко, нові автобани в Польщі кращі за німецькі, дуже багато білих (і чистих) автомобілів, особливо мерседесів. В обідній час найти де нормально похарчуватися проблематично, багато кафешок відкриваються тільки ввечері. З паркуванням туго, фрішних місць дуже мало і вони постійно зайняті. Подейкують, що люди, які знаходять таке місце, то вже там машину ставлять на дуже довго, щоб ніхто інший не зайняв. Навіть в житлових районах парковка зазвичай платна з 9 до 24 години, з ціною від 1 до 3 євро за годину. Нам з тим якось канало, бо в свята всі парковки безкоштовні.


Головна церква, Berlin Cathedral. Красиво як зовні так і всередині, можна прогулятися під головним куполом зовні. Знаходитсья на острові музеїв, де базуються половина головних баянів Берліну (інша половина то там де Бранденбурзькі Ворота і Рейхстаг)

Як багато де в європах, в парках є де літом полежати на травичці, а взимку посидіти на лавочці.

Дуже багато чогось будується, багато доріг в центрі міста закриті на якісь глобальні ремонти.



Ще ми були на телевишці, вона в самому центрі.

Враження - круто, правда вікна можна було і помити хоча б раз в пів року, вже дуже тяжко через них проглядати пейзажі. Вигляд на місто, і, напевне, найбільший готель в Берліні.

Ще ми дуже хотіли попасти в Тахелес, такий собі центр накурених художників неформалів-митців, але там було все закрито всередині, напевно взимку не працюють.

Рейхстаг. Вхід вільний, але треба зареєструватися. Черга в 10 ранку була десь на 60-70 людей, дядько в уніформі нас почав лякати, шо то чекати мінімум 2 години. Ми пройшли ту чергу десь за 30 хвилин. Перевіряють паспорти і дають талончик на відвідування через кілька годин. Час від часу проводять акцію з видачі талончиків на "вже", чим ми і скористалися.

Сама конструкція дуже прикольна, всередині можна прогулюватися по спіральній доріжці. Скло і метал. Дзеркала спрямовують природне світло в зали парламенту.

То ми і прапор.

Дзеркала

Зверху є майданчик, де можна відпочити. І, так, аудіогід теж безкоштовний.

В місті багато велосипедів, велодоріжок, і відповідно велосипедистів.

Чекпоінт Чарлі. Ту колись було відоме КПП між східним і західним Берлінами. Стоять купка мішків і 2 солдатики посміхнуться до знимки за пару євриків.

Кусок тої самої стіни, символічно.

Красиві такі кольорові будиночки.

Ага, ще Бранденбурзькі Ворота. Виглядає, що тут в них місце для головного майдану.

Окрема тема зоопарк. Якщо вірити вікіпедії, то в ньому зібрано найбільше (1500) видів тварин. І воно того вартує, бо слон (штук 10), жирафа (трохи менші ніж на кіпрі але зарах), тигри, леви і навіть носоріг і білий ведмедик Сніжко були на своєму місці. Особисто мені подобається в зоопарку щоб було побільше великих тварин. Я не розумію, навіщо там потрібно 100500 видів папуг чи мавпочок, після 10-го виду тема стає розкритою. Побільше б слонів і жирафів!

Там ззаду на фоні команда малюків з дитсадка в уніформах, дуже мило виглядає.

У слоників любов

Сніжко купається

Слоненятко

Ще є акваріум, але порівняно з акваріумом в Барселоні нічого особливого.

Тепер власне про новий рік. Святкують німці потужно. Кожен громадянин зобов'язаний запустити в небо кілька кілограмів салютів.

За пів години до нового року.




Власне зустріч 00:00:00 01.01.2014 в нас відбулася в метро, бо салюти почалися неочікувано потужні і Дора категорично сказала "не хочу бабах", так що ми потроху дали драпака з поля бойових дій. Здається, то наше перше сімейне фото "з руки". Дзеркалкою це робити досить нелегко.

А це наш мирний спальний район в 1 ночі.

Прибирати в наступні дні німці не поспішали. Напевно то буде лежати до наступних свят.

Якщо вірити бортовому компутеру, то проїхали ми 2030 км, з середнім розходом 9,3, тобто спалили близько 190 літрів А95-го, з середньопалатною швидкістю 65, тобто біля 30 годин ми провели в авто. Мінімальна швидкість була 5 метрів на 15 хвилин в черзі перед кордоном, максимальна фі-і-і-іть на безлімітних німецьких і ідеально рівних і місцями чудово освітлених польських автобанах з символічним обмеженням в 140, яке більшість водіїв просто ігнорують. Нічого, років через 20 їхні автобани поносяться, а в нас нова об'їздна Болехова буде крутішою об'їздної польського Ярослава.

Зупинялися в Вроцлаві на ночівлю. Дорога в принципі не така далека, як здаєтсья,  якби не кордон. Так 500 км від Вроцлава до Корчови зайняло 5 годин, ще 3 години на кордоні і година від кордону. Тобто більше третини часу зайняв кордон. В ту сторону їхали через Грушів, зайняло годину на кордоні, але їхати на годину довше бо трохи гак робиться.