Родинне дерево

Довго планувалося а ще довше робилося. Вирішив я задокументувати родинне дерево (пункт 29) з використанням інформаційних технологій. Спочатку перепробував купу генеологічних програм, включаючи ті, що ставляться локально, і ті, що працюють як сервіси. Зупинився на MyHeritage - не те, щоб найкращий, але досить прийнятний. Забігаючи наперед скажу що результатом роботи сервісу я не задоволений, так десь на 4 з 10.

Зібравши деяку інформацію по пам'яті, а деяку з розповідей мами, заніс інформацію в систему. Наразі інформації про багатьох не так і багато, але я планую її доповнювати.


Спочатку трохи про моїх предків. Народився я в тоді ще смт. Березне, на Рівненщині (Полісся). Там мої корені по лінії матері. Коли мені було близько року, батьки переїхали в с.Семидуби біля Дубно, так як потрібно було доглядати хворих бабусів і дідусів. Обоє батьків в мене вчителі (і сестра Оксана), мама мами (баба Толя, вона ж баба Надя) була все життя шеф кухаром (гени працюють), а батьки тата були простими робітниками (дід Петро був будівельником а баба Надя працювала в колгоспі). Наша родина по лінії тата жила багато поколінь в Семидубах, одружувалися в основному або з односельчанами або з сусідніх сіл кого знаходили. Наші предки  були одними з перших засновників села (якому, між іншим, більше 400 років). Найдальше по поколіннях ім'я - це мій пра-пра-пра-дід Хома, я навіть знаю де його могила, орієнтовно 1850-х років народження.

Цікаво, що в родинному дереві було багато довгожителів-жінок (пра-бабуся Марія померла в 85, інша пра-бабуся Пестина в 88, а сестра баби Толі наразі має 85). Чоловікам щастило значно менше. Якщо середній вік жінок 71 рік, то в чоловіків аж 48. Рекорд - це прадід Макар, що дожив до 73-х. Дід Володя помер в 48 від інфаркту, батько в 53 від раку, дід Петро дожив до 66-ти. Двох прадідів (дідів мами) вбили, одного за співпрацю з партизанами, іншого за якісь сімейні мотиви.

Серед цікавих і досить рідкісних імен - Харитя, Оверко, Хома, Онуфрій, Тимофій, Пестина, Василина, ну і звичайно ж Доротея :). Решта імен - популярні - Володимир, Микола, Петро, Галина, Марія, Надія, Оксана.

Є ще така статистика, що колись одружувалися і родили дітей в ранньому віці. На момент народження бабусі Наді, моєму прадідусю Макару було 21, а прабабусі Марії всього 19. Для порівняння, коли народилася моя сестра Оксана, нашому батьку було 25. А коли в нас народилася Доротейка, мені було майже 30.

В мому сімейному дереві немає нобелівських лауреатів, космонавтів чи відомих політиків, але за кожного з них мені є чим пишатися.

Саме дерево тут (щоб бачити всі деталі треба бути зареєстрованим). А тут у вигляді pdf.

Про софт. Більшість програм не якісні, примітивні, складні, старі. Взагалі, склалося враження, що нормального софта, який може естетично і просто візуалізувати такий тип інформації, просто не існує, і найкращим софтом для подібних завдань є великий ватман.

Як тільки з'явиться пристойніший софт, буду думати про міграцію даних.

Деякі переваги My Heritage
- все в хмарі, нічого не треба ставити, завжди доступно
- пристойна візуалізація
- достатньо атрибутів
- статистика
- побудова графіків
- ніби є експорт в популярні формати
- є інтерфейс українською
Найсуттєвіші недоліки:
- глюки: при побудові графіків, плутає прізвища і імена
- неможливо показати все дерево в читабельному вигляді
- обмеження безкоштовної версії на 250 осіб в дереві та додатковий функціонал

Така то історія про все потрішки  Наступний крок - назбирати старих сімейних фото і історій до них і поділитися.


А це одна з новітніх сімейних фото: